Достраиваю я новейший саркофаг
из собственной апатии к вселенной
и буду неприступно-неизменной
среди людей, цветов, зверей и птах.

Достраиваю я новейший саркофаг,
ранимую запрячу в нем я душу.
Что пропустила – выучу и сдюжу,
и «как у всех» мне станет просто в смак.

Достраиваю я новейший саркофаг –
от боли бастион, любви гробницу.
Эмоций смерть, ты согласись - крупица
на фоне обретаемых наград.

...достраиваю я новейший саркофаг,
не успеваю, сроки все срываю.
Ведь так слаба, еще люблю тебя я -
ты помоги последний сделать шаг...


Я добудовую новенький саркофаг
З бетону нечутливості до світу,
Крізь товщу стін не зможе долетіти
Ні переможців крик, ні плач невдах.

Я добудовую новенький саркофаг,
Вразливу заховаю в ньому душу:
Що пропустила — швидко надолужу,
До “як у всіх” знайду короткий шлях.

Я добудовую новенький саркофаг —
Від болю бастіон, чуттів гробницю.
Емоцій смерть, погодься, то дрібниця
На фоні безперечних переваг.

Я добудовую новенький саркофаг
Затягуючи терміни без краю,
Бо ще слабка, бо ще тебе кохаю.
Допоможи — "забий останній цвях".

©Алена Гетманец