...Двоє в машині. – Ну як ти ведеш? Не так! – Класно веду! «Пішкодралам» не зрозуміти! – Ти, шмаркачу!.. Досить з нас показних братань!.. ...Вічний конфлікт, непідкорена гострота: «діти і діти».
Старший молодшому – нянька, наставник, вовк: вчив замість батька, читав і мораль, і казку, пестив, кусав за бочок і під боки товк... Впертий молодший – вшановує знов і знов Ілона Маска.
Миряться. Дзвонять. Та дзвони – із різних веж: те, що один називає «дурним горінням», другому – сяйво священне, вогонь без меж... Скільки тієї різниці в роках, а все ж – два покоління...
– Дай-но мені! – Ні, я сам! Замовчи! Замо... ...Літньому дереву міцно струснуло крону. Стрілки годинників клякнуть без жодних змов, схоже з рулеткою викручене кермо – чорно-червоне...
– Добре, що все обійшлося. Ну-ну, не плач. Що ж ми гриземося, наче дві вовчі зграї? Ти вибачай, що бракує словам тепла – в душу так часто влітають уламки зла... – Звісно. Навзаєм...
– Дякую, брате... У нас ще багато днів, вийдем з лікарні – не витратим їх даремно. Тільки б оце розпогодилось. Влітку – сніг? Що ж це за місце? І люди якісь сумні, тихі і темні...
...Янголи-охоронці за всіх мовчать, старший – посивів, молодший – заклав за комір. Зняті у смерті з обтяженого плеча, їм посміхаються, танучи на очах, двоє у комі.
