Чекаю, чуєш?
Мірно плине час.
Сумують сни на синім підвіконні.
Бентежить тіні сплакана свіча,
Ховаючись в тремкі мої долоні.
А за вікном сльозливий листопад
Малює вперто на землі калюжі.
Так вже було – дві осені назад:
Дощі… Дощі… Холодні і байдужі.
Їм все одно, що помира свіча,
Що ніч без снів, що я без тебе скнію.
Та поки світло жевріє в очах –
Чекаю.
Бо по-іншому не вмію
(перевод с украинского)
Ты чуешь жду?..
Перетекает время,
ложатся сны на синий подоконник...
Оплывшая свеча колышет тени,
что спрятались в тепле моей ладони.
А за окном ноябрь опять в слезах -
упрямо на земле малюет лужи.
Так было и две осени назад:
дожди... дожди... Их безразличье душит.
Неважно им, что отгорит свеча,
что ночь без сна, тоска на апогее…
И всё ж пока жив свет моих в очах
я буду ждать.
Иначе - не умею.
эта верна:
http://rifma.ru/rifma.php?curr_node=10&post=447181
эта правильная ссылка