Холодною петлею давит горло
твой серый шарф, а ведь вчера он грел.
И нет ни воздуха, ни сил, и... горько,
что не придумать больше срочных дел.
Последней каплей утекла надежда
сквозь сумрак чувств, чертя терпенью край.
Ты часть покоя моего, как прежде,
возьми...Нет, целиком весь забирай.
Ведь все равно не чувствую я власти
над ним - взорвется словно динамит.
...Не знаю, чем облегчить, хоть отчасти,
то, что в тебе невыносимо так болит. Болить
Холодною петлею шию тисне
Твій сірий шарф, що вчора зігрівав.
Не вистачає слів, і сил, і кисню,
І не існує термінових справ.
Останній залишок надії гине -
Напівпритомність і терпінню край...
Від cпокою мого ти половину
Візьми. Ні, весь, що маю, забирай.
Однаково не відчуваю влади
Над ним - розтане маревом за мить.
...Не знаю, чим хоч трохи втамувати
Те, що нестерпно так тобі болить.
© Алена Гетманец
А у тебя лучше вышло... мне ужасно нравится то, что ты именно настроение умеешь передать оригинала, всю гаммы чувств. Не сбавляя накал. Это редкое качество в переводах с украинского. И мало у кого получается. Ты большая умница, сестренка. Большая.
Пишаюсь тобою)
Перегрызает безжалостно лапу,
стоны, глотая средь тиши лесов,
хищник, случайно попавший в облаву-
вольным калекой сбегает от псов.
Душит еще слишком юная кошка
Только рожденных мокрых котят.
И с перепугу убив, пораношку,
тельца припрячет – расписку утрат.
Сердце же вырвать себе я готова -
давят коварством сомненья в любви.
Я беззащитна теперь, бестолкова…
ты обними меня…
ос-та-но-ви.
Пока не довольна. Аленка ухитрилась переписать стихи пока я размышляла Но оригинал только выиграл от доработки.
В Агент кинь ссыль на оригинал, тогда перевод смогу оценить. Но вторая строка первого катрена уже не нравится у тебя...
1.
І відгризає безжалісно лапу,
Стримавши скиглення в нетрях лісів,
Хижак, що раптово в капкан потрапив —
Тікає калікою від катів.
І душить занадто ще юна кішка
Щойно народжених трьох кошенят.
Вб’є з переляку та тишком-нишком
Тільця cховає, як свідчення страт.
Вирвати серце і я власне ладна —
Тисне кохання до болю стіни...
Ти навіжену мене й безпорадну
Міцно в кільце рук замкни.
........................................Зу-пи-ни.
2.
Перегризає безжалісно лапу,
Стримавши скиглення в нетрях лісів,
Вовк, що в капкан випадково потрапив.
Вільний кульга щезне з пастки катів.
Душить ще надто дурна юна кішка
Щойно народжених трьох кошенят.
Вб’є з переляку, сховає десь нишком
Тільця малесенькі — свідчення страт.
Вирвати серце і я власне ладна —
Сумнів підступно притис до стіни...
Ти навіжену мене й безпорадну
Міцно в кільце рук замкни.
........................................Зу-пи-ни.
Аленка пишет на украинском так, как я бы писала, если бы не утратила языковой практики. Я уже не думаю на украинском:( к сожалению. И эмоционально мы очень близки. Видимо поэтому она ловит мою эмоцию и здорово переводит меня, а я ее.