Свечи мерцаньем гаснет ночь, Раскрасив небо в цвет печали. И фонари уж заскучали - им новый день не превозмочь. И выпита любовью ночь... Бледна в бессилии под утро в рассвет зарю плеснула мудро, Ушла, впитав ошибки, прочь.
Ніч (етюд)
Неначе свічка згасла ніч. На небо впав серпанок суму, ще й ліхтарям забракло струму - то й повсихали край узбіч. До денця викохана ніч, бліда та немічна під ранок, жбурнула зорі у світанок, та й розтеклася навсібіч…
