Чекаю. Автор: Еленка http://litset.ru/publ/3-1-0-22777

Чекаю, чуєш?
Мірно плине час.
Сумують сни на синім підвіконні.
Бентежить тіні сплакана свіча,
Ховаючись в тремкі мої долоні.

А за вікном сльозливий листопад
Малює вперто на землі калюжі.
Так вже було – дві осені назад:
Дощі… Дощі… Холодні і байдужі.

Їм все одно, що помира свіча,
Що ніч без снів, що я без тебе скнію.
Та поки світло жевріє в очах –
Чекаю.
Бо по-іншому не вмію.

А это мой перевод:

Жду.

Слышишь? Жду.
Мерно время течёт.
Сны грустят в подоконника сини.
Тени смутны – их трепет идёт
От свечи, что в ладонях хранима.

За оконцем слезой ноября
Дождь упрям в рисовании лужи.
Безразличию, холод храня,
Как два года назад, верно служит.

Безразличен к огарку свечи,
Что, мне - зябко одной, сны не снятся.
Но, пока свет в глазах и ночи -
Жду тебя.
И надеюсь дождаться.
6.12.15.