Вітер осінній в лісах підіймається,
Галасом топить усе,
Листя померле зриває і весело
В танці шаленім несе.

Тільки завмре, припаде і послухає -
Знову війне, а за ним
Ліс загуде, затріпоче, і сиплеться
Листя дощем золотим.

Віє зимою, морозом, хуртечами.
Хмари пливуть в небесах...
Хай же загине все мертве, нікчемнеє,
Перетворившись на прах!

Хуги зимові — предтечі весіннії,
Мають завдання вони:
Крити мерців під снігами холодними
Аж до приходу весни.

В темряві осені землі вкриваються
листям. А там, десь на дні,
Сік життєдайний коріння завмерлого,
Пагонів-трав в напівсні.

Морок хова таємницю народження.
Радість і смерть-забуття
Служать нетлінному, служать незмінному -
Вічним красотам Буття!



__________________________________________________________________


На конкурс отсебятины и переводов "А как бы Вы это написали?"

Ветер осенний в лесах подымается
И.Бунин

Ветер осенний в лесах подымается,
Шумно по чащам идет,
Мертвые листья срывает и весело
В бешеной пляске несет.

Только замрет, припадет и послушает,-
Снова взмахнет, а за ним
Лес загудит, затрепещет,- и сыплются
Листья дождем золотым.

Веет зимою, морозными вьюгами,
Тучи плывут в небесах…
Пусть же погибнет все мертвое, слабое
И возвратится во прах!

Зимние вьюги — предтечи весенние,
Зимние вьюги должны
Похоронить под снегами холодными
Мертвых к приходу весны.

В темную осень земля укрывается
Желтой листвой, а под ней
Дремлет побегов и трав прозябание,
Сок животворных корней.

Жизнь зарождается в мраке таинственном.
Радость и гибель ея
Служат нетленному и неизменному —
Вечной красе Бытия!


Свидетельство о публикации №: 9811
http://gp.satrapov.net/content/080418-10037

https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=50252&poem=271809
2018-03-29 01:26:55