Я вже вкладаюсь, віднайшла піжаму:
оту смішну - з рожевими слонами.
Ти пам'ятаєш ювілей у мами?
Пішли за подарунком, і тоді
побачили її: таку м'якеньку -
аж нявкає, до щемкості дитячу...
Й купили.
...Носом шморгаю і плачу,
а ти сльозам ніколи не радів...
Пробач жіночий тихий сум, сердЕнько.

Без тебе ліжко, як північне море...
За шибкою хлюпочуть в небі зорі.
Ти обіцяв, що повернешся скоро,
й небавом завіта до нас весна...
Тремтячи дрібно, у саду дерева
прикрасяться квітками й ніжним листям.
Розсипле роси в трави шовковисті
травнева ніч - духмяна і ясна,
під пісню солов'їну кришталеву...

Журливих слів із серця начерпаю,
твій образ, жести, голос, погляд, сміх
додам в рожевий пелюстковий сніг...
...Я все життя тебе й весну чекаю,
бодай отак - недовго уві сні.