Місто вночі, яке б не було сучасне, схоже на поле гігантської кукурудзи. Щось усередині визірчиться – і згасне, і у первісній темряві заскорузне.
Те, що вона за іншого вийшла заміж – важко сказати, очікувано чи підло, важко впускати до серця... А ще – не знаєш, як і коли полюбив буркотливе пійло.
Йдеш, а в очах – два парки і дві алеї, пижмові зорі розхитуються на стеблах, два повні місяці б'ються... Тобі без неї – зовсім не так, як мені відтепер без тебе.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Все комментарии:
Дуже сподобалося! А чому, я розповіло у відповіді Ар-Ле-Кіні. Спершу було прочиталося: «Йдеш, а в очах – ДВІ парки і дві алеї», — мабуть, по зимовім часі. Теж добре було.
Есть в украинском языке прилагательное - "кострубате". Вот и здесь оно применимо - всё бы хорошо, но ритм хромает, и есть какая-то шершавость, особенно во второй части. Но впечатление от стихов в целом хорошее.
А як на мене — то ритмічно як раз ідеально вибудована поезія. Та й узагалі дуже гармонійна: водночас образна і проста та лаконічна, із почуттям, але без скрушних зойків та рвання волосся на голові. А головне — у клясичній для української поезії силябічній (чи тонічній, то залежить, із якого боку глянути) манері — лиш із легким присмаком силяботоніки, але не такої задовбушної, як російська, що аж марширувати під неї хочеться: в сумі виходить така природна розмовна інтонація... Чарівно!
Власне, ось ритмічна схема вірша. Звичайнісінький логаед із піррихіями, але без збиття на опорних стопах, і з систематично повторюваним вкороченим ще на на один склад першим рядком. Виключення - четвертий рядок у першому катрені, що, тим не менш, за схемою співпадає із першим рядком.
Переконливо! Ой, люблю ці розумні бесіди! Але знаєте що, Ганно? Зізнаюсь, насправді мені більше до вподоби звіряти просодійний плин віршового мовлення із плином хвиль... І якщо мене гойдає не так, як у бурю, коли уся роза вітрів ніби сконцентрована в одній точці, а так, мов на справжніх хвилях, нехай навіть і на межі двох різних водних потоків, — то поезія вдала!
Дякую ще раз
А где, собственно, хромает ритм, и что именно шершаво?
/--/-/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/-/--/-/-
/--/-/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/-/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/--/--/-/-
/--/--/--/-/-
Так що підозрюю, що висновок "кострубате" - це просто данина "візиту ввічливості" після моїх коментарів до віршів Ар Ле Кіно))
Весло, дякую, що вловили ритм. Не погоджусь хіба щодо "задовбушності" російської - нею логаеди також гарні виходять