Литсеть ЛитСеть
• Поэзия • Проза • Критика • Конкурсы • Игры • Общение
Главное меню
Поиск
Случайные данные
Вход
Рубрики
Лирика [8591]
Философская поэзия [3926]
Любовная поэзия [4017]
Психологическая поэзия [1859]
Городская поэзия [1491]
Пейзажная поэзия [1845]
Мистическая поэзия [1307]
Гражданская поэзия [1247]
Историческая поэзия [296]
Мифологическая поэзия [208]
Медитативная поэзия [208]
Религиозная поэзия [161]
Альбомная поэзия [121]
Твердые формы (запад) [264]
Твердые формы (восток) [104]
Экспериментальная поэзия [258]
Юмористические стихи [2047]
Иронические стихи [2249]
Сатирические стихи [143]
Пародии [1139]
Травести [65]
Подражания и экспромты [507]
Стихи для детей [871]
Белые стихи [86]
Вольные стихи [149]
Верлибры [294]
Стихотворения в прозе [21]
Одностишия и двустишия [132]
Частушки и гарики [38]
Басни [89]
Сказки в стихах [75]
Эпиграммы [23]
Эпитафии [40]
Авторские песни [474]
Переделки песен [59]
Стихи на иностранных языках [85]
Поэтические переводы [304]
Циклы стихов [295]
Поэмы [49]
Декламации [471]
Подборки стихов [126]
Белиберда [748]
Поэзия без рубрики [7754]
Стихи пользователей [1142]
Декламации пользователей [24]
Прости та прощавай, душа моя
Стихи на иностранных языках
Автор: Ицхак_Скородинский


... Прости та прощавай, душа моя, рятуйся та лети на горяний наш світ.


Ну, скільки можна мучити це тіло,
пристрій пищить - клінічна смерть
прийшла таки й до мене.
Та клята клятьба Гіппократа!
І, всі разом,
реаніматори накинулись на труп.
Даремно я не слухався порад -
у своєму ліжку нам корисніше вмирати...
Якмога далі від ретивих ескулапів.

Розряд!

... То прощавай, душа моя, рятуйся,
лети на горяний наш світ,
а от мені туди - ні-ні ...
Я зрозумів - свідомість у приматів
миттєво випаровується там від спеки
господньої любові.

О, як хотів би,
як хотів би я -
ані живий, ні мертвий
парити в спогадах про те, як ми з тобою...

Розряд!

Ну все …
Я ж дихаю, дивіться ...
Я навіть ворушу губами...
Я так стараюся...

Однак, продовжимо!

... От зоряний садочок спогадів,
я в ньому,
пливу.

... А там і ти, загублена у лихолітті забуття
халатик запахнув,
як нібито летиш,
до мене -
вся ніжність,
вся терпіння
та журба.

... І чутно,
ледь-ледь чутно, спів,
про те, що пресвята ця діва
згасла, як свіча ...

... А ГОВОРИЛИ - ГРИП !!!

Який же я мерзотник,
ВІДПУСТІТЬ !!!
Я вимагаю смерті од ковіду.
І негайно…

То ж, припиняю дихати,
чекаю -
бути може,
що ти прокинешся і пригорнешся,
як колись,
в часи, коли кохання колихало нас
...Моя нелюба.

Розряд!

Іще,
іще!!!
ІЩЕ?!
... Ні, ці так просто не відпустять!

Прощавай, душа моя.

Лети вже у своє привілля ...

Мені же у єстві вербальнім
залишатись...
Та, до того ж
чую, чую -
заробив ...

Мій «пламенный мотор»,
і разом з диким болем
ще й повернулося
бажання щось перевести...
Чи подих,
чи щось на українську
перекласти.

Та!
Боже, боже ж мій!
Ну, скільки можна мучитись з оцим, так званим тілом.
Опубликовано: 10/07/21, 11:42 | Последнее редактирование: Ицхак_Скородинский 10/07/21, 11:54 | Просмотров: 694 | Комментариев: 1
Загрузка...
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Все комментарии:

Дописал цикл - Нелюба моя.
И это, только и только благодаря одному из авторов сайта.
Ицхак_Скородинский  (10/07/21 17:44)