Знову про лiто
А серпень любить, коли неспішно
смакуєш каву чи лічиш зорі,
танцюєш румбу чи пишеш вірші,
в яких слова, як вода, прозорі,
коли трояндами пахне вечір,
коли в руці їжачок каштана,
коли хтось ніжно візьме за плечі
і тихо скаже: «Я твій, кохана»,
коли у яблук червоні щоки,
коли у хмарах громиці зріють…
Відходить літо, все тихше кроки.
А люди знову про нього мріють…
06.08.2021
Опубликовано: 06/08/21, 21:27
| Просмотров: 1100 | Комментариев: 11
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ] |
Пожежа сонця у жовтім клені...©
Суперський вірш!