Город. Я. Фонари.
Грустно. Реальность и вечер.
Отблеском дальней зари
память ложится на плечи.
Музыка. Рельсы. Трамвай.
Улицы. Месяц и осень.
Поговорим? Ну, давай,
хоть разговор и не сносен.
Утро. Туман. Самолет.
Завтра. Реальность. Разлука.
Лишь бы не таял твой след...
Дай на прощание руку.
Время.Пространство и блюз.
Дальность, тревога и лето.
Слышишь - однажды вернусь,
осень любя без ответа.




і осінь навчусь любити...

Місто. Я. Ліхтарі.
Сумно.Реальність. Вечір.
Зорі там у горі.
Спогад паде на плечі.
Музика. Рейки . Трамвай.
Вулиця . Місяц. Осінь.
Давай поговорим, давай.
Хіба ж нам цього не досить...
Ранок. Туман. Літак.
Завтра. Реальність. Розлука.
Хай все залишиться так...
Дай на прощання руку.
Небо. Блакить. Висота.
Відстань. Тривога. Літо.
Чуєш, повернусь я
І осінь навчусь любити.

© Лана Сянська