Литсеть ЛитСеть
• Поэзия • Проза • Критика • Конкурсы • Игры • Общение
Главное меню
Поиск
Вход
Рубрики
Лирика [7955]
Философская поэзия [3572]
Любовная поэзия [3593]
Психологическая поэзия [1615]
Городская поэзия [1289]
Пейзажная поэзия [1555]
Мистическая поэзия [1228]
Гражданская поэзия [1043]
Историческая поэзия [278]
Мифологическая поэзия [202]
Медитативная поэзия [207]
Религиозная поэзия [139]
Альбомная поэзия [101]
Твердые формы (запад) [253]
Твердые формы (восток) [104]
Экспериментальная поэзия [217]
Юмористические стихи [1849]
Иронические стихи [2069]
Сатирические стихи [143]
Пародии [1077]
Травести [66]
Подражания и экспромты [483]
Стихи для детей [767]
Белые стихи [72]
Вольные стихи [133]
Верлибры [296]
Стихотворения в прозе [17]
Одностишия и двустишия [123]
Частушки и гарики [37]
Басни [87]
Сказки в стихах [71]
Эпиграммы [20]
Эпитафии [35]
Авторские песни [476]
Переделки песен [56]
Стихи на иностранных языках [93]
Поэтические переводы [254]
Циклы стихов [280]
Поэмы [45]
Декламации [494]
Подборки стихов [140]
Белиберда [854]
Поэзия без рубрики [7957]
Стихи пользователей [864]
Декламации пользователей [9]
Свiтлячок
Стихи на иностранных языках
Автор: Анна_Лисицина
...Ніч як ніч, ліс як ліс, та повітря іскрить пекельністю –
міні-копії зірки Полин полетіли густо…
Це болотні вогні. У минулому – потопельники,
у теперішньому – душі, спраглі до душогубства.
Серед них – світлячок. Не питайтеся, чим приваблений,
бо не він, а до нього страшний інтерес плекає
ця блукальна блакить...
В нежиття – примітивна фабула:
народився; відбився; прибився, та й звик з роками.
Попри біль неясну́, подорожніх у смерть заманює,
справжнім світлом усю недозграю вогнів годує,
бо не можуть постійно палати, мов сонце вранішнє,
ті, у кого всередині зяють недобрі думи.
А відмовить – гудуть: «Пам'ятаєш про наші витоки?
На одне трясовиння працюємо, не пручайся.
Хто ж про тебе подбає, крім нас, дорога сирітонько?»
І – пожадливо творять до сяйва його
причастя...
…Та відрада прийшла – у бідняцькій подобі платтячка
і з очима, в яких блакитніла знайома участь...
І повів світлячок неприкаяну повз лататчини,
і не слухав запалену темряву так рішуче,
ніби й зовсім не був до болотних порядків привченим,
ніби дзвони почув – рятівничі та первозданні...
А на ранок ніхто не знайшов ні його, ні дівчинку.
Тільки дві зайві зірки сховалися у світанні,
на привітному небі відчувши себе не зайвими.
Трясовиння скипіло та булькало злим окропом...
Нині там лиш одна журавлина вогнить незаймано,
а під нею злежався померхло-блакитний попіл.

ША-2018
Опубликовано: 31/03/18, 19:21 | Просмотров: 1133 | Комментариев: 8
Загрузка...
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Все комментарии:

Кльово! Драматично, вишукано, казково!
Светлана_Ткаченко  (15/04/18 17:20)   •  


Дякуююю!!! happy smile
Анна_Лисицина  (15/04/18 18:22)   •  


Красива мова, Анно:)
Виктория_Тимченко  (14/04/18 22:05)   •  


Да, мова - она такая:)
Спасибо, Виктория! happy
Анна_Лисицина  (15/04/18 14:23)   •  


Грустно это...
Скородинский  (03/04/18 10:06)   •  


Конечно. Но не совсем :) ;)
Анна_Лисицина  (03/04/18 23:44)   •  


блукальна блакить
журавлина вогнить незаймано

Люблю вірші на рідній мові))) Дякую!
monterrey  (02/04/18 00:55)   •  


І я Вам теж:)
Анна_Лисицина  (02/04/18 12:31)   •