Ось-ось світанок, а ти, дураче, спиш...

Твої досвітні всі світлинки,
довжиною до нестями,
дивись не розбудися, а то розсиплеться і доля і гульба.

І що тоді?!
Забудеш
про вірші на весь вік свій,
і...

Замучишся дожити до весни, та й підеш, послушником у монастир.

А може, ось!

Поїдеш за мис Горн,
дожовувати
полову і твого життя в нудьзі.

Як я.

Творець твій.

..........................................
Русский вариант
..........................................

А ты, дураче, спишь

Вот-вот рассвет, а ты, дураче, спишь...
Твои передрассветные светлины, длинны до одури,
смотри не разбудись, а то рассыпется судьба, и что тогда.
Забудешь про стихи на век твой,
и...
Замучавшися жить, пойдёшь послушником в ближайший монастырь?
А может, вот!
Уедешь за мыс Горн,
дожёвывать полову жизни в скуке.
Как я.

Создатель твой.