У печері серед гір
чи то птах, а чи то звір
невідомої породи –
жив дракон – дитя природи.

З виду – грізний і страшний,
хвіст лускатий замашний,
очі – ночі два озерця,
і велике добре серце.

А у річці, що в долині
розплескала хвилі сині,
і розумна, і чарівна
річкова жила царівна.

Батько з матір’ю сумні:
вже дочка на виданні,
тільки ніби хто зурочив –
заміж вперто йти не хоче.

Принци, королі, барони
пропонують їй корони,
а один заморський герцог
навіть вмер (розбите серце!).

І турніри, і змагання,
і гучні бали до рання –
все намарне, все дарма:
заміж йти – дурних нема!

– Що ж не так? – питає мати. –
І шляхетні, і багаті,
й королівської всі крові…
– Заміж – тільки по любові!

З цих, що в замку день при дні,
ні один не люб мені.
Тож нехай часу не гають
і додому від’їжджають.

Цар скипів, дверима грюкнув,
від обурення аж хрюкнув,
й за оці дівочі бздури
обіцяв спустить три шкури

і з дочки, і, як ведеться,
хто під руку попадеться.
Тож усі в зловісній тиші
поховалися, як миші,

ризикуючи життями,
доки цар прийде до тями.
Лиш царівна не злякалась.
Ледве ночі дочекалась –

осідлала вітерця
і гайнула із двірця.
Щоб своє забути горе,
подалася аж у гори,

де швидкі гірські струмки
заберуть сумні думки,
а дуби-буркотуни
подарують тихі сни.

Обгорнулася плющем
під замріяним кущем,
де якраз на гіллячки
хтось розсипав світлячки.

Довго так вона сиділа…
Та перейдемо до діла.
Тихо! Ша! Чиї це очі
світять жовтим опівночі?

Хто іще в німій мовчанці
світлячкові зирить танці?
Вовкулака? Дикий звір?
Наш дракон це, вір – не вір!

Прилетів на цю галявку
і побачив там білявку,
був здивований без меж.
Що сказать? – Білявка теж.

Бо ж не знала, що дракони,
повз усякі забобони,
в більшості своїй естети,
а буває, ще й поети.

Тож до самої зірниці
на м’якесенькій травиці
світлячками милувались
і – як в казці! – закохались.

Ніч і день, вогонь і воду,
трепетну дівочу вроду
й чоловічу горду кров
поєднала там любов.

Не дивуйтесь, так буває.
Хто розумний, той шукає,
хто готовий, тому дасться
в руки і любов, і щастя.

А на цьому, добрі люди,
прощавайте.
/Далі буде/.

26.07.2021