Зачепився місяць серпиком за хмару
Й загляда в криницю: глибоко чи ні?
Випасає нічка зірочок отари,
Вітерець гарцює на баскім коні.

Проскакав по небу – наполохав тишу.
По ставку проїхав – плесо сколихнув,
Місячну доріжку бурунцями вишив
І, стомившись врешті, в комишах заснув.

Нічка притрусила срібним пилом трави,
Памороззю вкрила листячко бліде.
Завершила осінь всі нагальні справи
Й вийшла на дорогу – зиму в гості жде…

13.11.2018